Іванов Олексій Петрович [р. 9(22) .9.1904, с. Чижевий, нині області Калінінськой], російський радянський співець (баритон), народний артист СРСР (1951). У 1932 закінчив Ленінградську консерваторію по класу Р. А. Боссе. У 1932—36 соліст Ленінградського Малого оперного театру, в 1938—67 Великого театру СРСР. Перший виконавець партії Комісара («У вогні» Кабальовського, 1943), Помазова («Велика дружба» Мураделі, 1947), Рилєєва («Декабристи» Шапоріна, 1953). За виконання заголовних партій в «Демоне» Рубінштейна, «Ріголетто» Верді і за партію Біса в «Черевічках» Чайковського І. удостоєний Державної премії СРСР (1946). Серед інших партій: Князь Ігор («Князь Ігор» Бородіна), Петро («Вража сила» Серова, Державна премія СРСР, 1948), Мазепа («Мазепа» Чайковського, Державна премія СРСР, 1950) і ін. З 1945 гастролював за кордоном. Автор книг: «О мистецтві співу» (1963) і «Про вокальний образ» (1968). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
