Іванова-барків Євгеній Олексійович (4.3.1892, Кострома, — 18.5.1965, Москва), радянський режисер, народний артист Туркменської РСР (1952). У 1911—15 вчився в московському Строгановськом художньо-промисловому училищі. Працював як художник в театрі, потім в кіно. У 1918—24 директор, потім начальник виробництва «Держкіно». У 1919 брав участь спільно с В. Р. Гардіним, О. І. Преображенськой і ін. в першій експериментальній постановці Госькиношколи — екранізації уривків з романа Дж. Лондона «Залізна п'ята». Значна робота І.-Б. — антирелігійний фільм «Іуда» (1930). Поставив також фільми «Мабул» (1927, по Шолом-Алейхему), «Отруту» (1927, сценарій А. В. Луначарського спільно з І.-Б.) і ін. З 1938 працював в Туркменістані (у 1945 художній керівник Ашхабадської кіностудії). Поставив тут фільми «Дурсун» (1940), «Прокурор» (1941), в 1948 ліричну комедію «Далека наречена», в 1958 пригодницький фільм «Особливе доручення» (спільно з А. Карлієвим). Державна премія СРСР (1941, 1949). Нагороджений 2 орденами, а також медалями.
