Ібрагимов Галімджан Гирфановіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ібрагимов Галімджан Гирфановіч

Ібрагимов Галімджан Гирфановіч [28.2(12.3) .1887—21.1.1938], татарський радянський письменник і громадський діяч. Народився в селі Султанмуратово (нині Аургазінського району Башкирської АССР) в сім'ї мулли, що відреклася від духовного сану. Вчився в медресе в Оренбургу (1898—1905), потім в Уфі, в медресе Галія (1906—09). Вчителював. Брав активну участь в Лютневій буржуазно-демократичній революції 1917, Великою Жовтневою соціалістичній революції і Громадянській війні 1918—20. На початку був лівим есером, потім — член Комуністичної партії (прийнятий в 1920 із зарахуванням стажу з квітня 1917). У 1918 був вибраний членом ВЦИК і ТАТЦИК і призначений головою комісії з видання на татарській мові вигадувань Ст І. Леніна. З 1925 голова Академічного центру при Наркомпросе Татарською АССР. У 1928 удостоєний звання Героя Праці. У 1927 у зв'язку з хворобою переїхав до Ялти, де займався літературним працею. Друкувався з 1907. У ранніх розповідях виступив як реаліст-битопісатель, засуджував соціальну несправедливість, але його герої ще далекі від активної боротьби за свої права. У 1910—12 відійшов від реалізму до суб'єктивного романтизму («У морі», 1911; «Любов — щастя», 1912, і ін.). Після 1914 розвивався як художник-реаліст. Його творчість була тісно пов'язана із становленням соціалістичного реалізму в татарській радянській літературі. У 1920 опублікував 1-у книгу трилогії «Наші дні» (2-я ред. 1934) про участь національної інтелігенції в Революції 1905—07 і п'єсу «Нові люди» про народження нової особи в епоху соціалістичної революції. Етой останній темі присвячена і повість «Червоні квіти» (1922). У романі «Дочка степу» (1924) І. відтворив життя дореволюційного казахського аулу в складному переплетенні соціальних протиріч. Роман «Глибоке коріння» (1926—28) написаний про сучасність, в нім автор показав історичну закономірність перемоги соціалістичній революції. І. опублікував багато філологічних і

історичних праць. Його твори переведені на багато мов світу.

  Соч.: Сайланма есерлер, т. 1—3, Казан, 1956—57; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вибране. [Вступ. ст. Р. Халіта], Каз., 1957; Наші дні, Каз., 1966.

  Літ.: Історія татарської радянської літератури, М., 1965; Мухамедова Е., Велике життя. [Про Р. Ібрагимове], Каз., 1968; Хасанов М., Галімджан Ібрагимов, Каз., 1969. 

Р. Ібрагимов.