Ібаррурі (Ibárruri) Долорес (р. 9.12.1895, Гальярта, провінція Біськайя), діяч іспанського і міжнародного робочого руху. Народилася в сім'ї гірника. У 1917 вступила в соціалістичну організацію р. Соморростро і почала виступати в робочому друці під ім'ям Пасионарія (Полум'яна). Через декілька років І. стала членом компартії Іспанії (заснована в квітні 1920). У подальший період — редактор ряду комуністичних газет, член Біськайського обкому КПІ; з 1930 член ЦК, з 1932 член Політбюро (з 1960 — Виконкому) КПІ, в 1932—42 секретар ЦК КПІ. Після 1932 очолила роботу КПІ серед жінок, в 1931—33 була одним з редакторів ЦО(центральний орган) КПІ — газета «Мундо обреро» («Mundo Obrero»). Шість разів І. піддавалася арештам і тюремному висновку. На 7-м-коді конгресі Комінтерну (1935) була вибрана кандидатом в член Виконкому Комінтерну. У 1936 І. вибрана депутатом кортесов, в 1937 — віце-голова кортесов. Як керівник компартії Іспанії І. грала особливу роль в період національно-революційної війни іспанського народу проти фашистських бунтівників і італо-німецьких інтервентів 1936—39. З 1939 — в еміграції.
Під час 2-ої світової війни 1939—45 І. активно боролася за об'єднання іспанців в єдиному національному фронті, щоб перешкодити іспанському диктаторові Франку втягнути іспанський народ у війну на стороні фашистської Німеччини. Брала участь в міжнародному антифашистському русі. Син І. — Рубен (1920—42) — Герою Радянського Союза, загинув, захищаючи Сталінград від фашистських полчищ.
В 1942 (після смерті Х. Діаса) І. стала генеральним секретарем КПІ. На 5-м-коді з'їзді КПІ (1954) виступила із звітною доповіддю. На пленумах ЦК КПІ після 5-го з'їзду доповіді І. були присвячені положенню в Іспанії і тактику КПІ, єдності дій робочого класу і всіх демократичних сил в боротьбі за ліквідацію диктатури Франка, за національну незалежність і демократизацію Іспанії. На 6-м-коді з'їзді КПІ (1960) І. виступила з доповіддю про 40-ліття КПІ. На цьому з'їзді вона була вибрана головою КПІ.
І. — автор багатьох книг і публіцистичних статей. Очолювала комісію ЦК із складання «Історії комуністичної партії Іспанії» (1960; русявий.(російський) пер.(переведення) 1961). Автобіографічна книга І. «Єдина дорога» перекладена на російський (1962) французький, італійський, німецький і ін. мови. І. — один з авторів колективної роботи «Війна і революція в Іспанії 1936—1939» (русявий. пер.(переведення), т. 1, 1968).
Будучи однією із засновниць Міжнародної демократичної федерації жінок (1945), І. бере активну участь в міжнародному демократичному жіночому русі. Лауреат Міжнародної Ленінської премії «За зміцнення світу між народами» (1964). Доктор honoris causa МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) (1961). Нагороджена орденом Леніна і медалями СРСР.
Соч.: Por una España republicana, democratica e independiente, 1947; A los trabajadores anarquistas, México, 1953; Informe del Comité Central presentado ante el V Congreso del PCE. Praga, 1954; 40 años del Partido comunista de España, sus raices, su base ideólogica, sus actividades. Mensaje а la juventud, Praga, 1960; En la lucha. Palabras в hechos 1936—1939, Moscú, 1968; De febrero а octubre 1917. En el 50 aniversario de la Revolución socialista. P., 1967; у русявий.(російський) пер.(переведення) — В боротьбі. Ізбр. статті і виступи (1936—1939), М., 1968; Жовтнева соціалістична революція і іспанський робочий клас..., М., 1960.
Літ.: Благоєва С., Народний трибун Іспанії Долорес Ібаррурі (Пасионарія), [М.], 1937.
