Єрусалим (др.-евр. Ієрушалаїм, араб.(арабський) Аль-Кудс), місто в Палестині. Розташований до З. від Мертвого моря на напівпустинному плоскогір'ї. 283,1 тис. жителів (1970). Залізнична станція. Вузол автодоріг. Промисловий, торгівельно-транспортний і культурний центр.(центральний) Харчовосмакова, текстильна, шкіряно-взуттєва, металообробна, фармацевтична, скляна, поліграфічна промисловість; завод радіоапаратури. Розвинені ремесла. І. вважається «священним містом» у християн, іудеїв і мусульман.
Перші згадки про І. відносяться до середини 2-го тисячоліття до н.е.(наша ера) Пізніше в різний час їм володіли Іудейське царство, держава Олександра Македонського, держава Сельовкидов, Древній Рим, Візантія, Арабський халіфат, хрестоносці, держава Айюбідов, держава мамлюков, імперія Османа. У грудні 1917 І. був зайнятий англійськими військами. У 1920—47 адміністративний центр англійської мандатної території Палестина. Після ліквідації англійського мандата на Палестину за рішенням Генеральної Асамблеї ООН(Організація Об'єднаних Націй) от29 листопада 1947 І. повинен був стати самостійною адміністративною одиницею із спеціальним міжнародним режимом під управлінням ООН(Організація Об'єднаних Націй). Після арабо-ізраїльської війни 1948—49 І. був роздільний на дві частини: східну, яка відійшла до Йорданії, і західну — до Ізраїлю. У січні 1950 уряд Ізраїлю, всупереч вирішенню Генеральної Асамблеї ООН(Організація Об'єднаних Націй) від 29 листопада 1947, оголосив І. столицею Ізраїлю. Великобританія, СРСР, США, Франція і ін. держави не визнали цієї акції Ізраїлю. На початку червня 1967 Ізраїль захопив східну частину І. 28 червня 1967 уряд Ізраїлю прийняла постанова про її приєднання до західної частини міста, 5-я надзвичайна спеціальна сесія Генеральної Асамблеї ООН(Організація Об'єднаних Націй) (4 і 14 липня 1967) прийняла резолюції, що вимагають від Ізраїлю відміни всіх заходів по анексії східної частини І., проте ці рішення не виконуються, 21 травня 1968 Рада Безпеки призвала Ізраїль відмовитися від будь-яких дій, які можуть змінити статус цього міста, визначений колишніми вирішеннями ООН(Організація Об'єднаних Націй). Ця позиція Ради Безпеки знов була підтверджена в його резолюціях від 3 липня 1969 і 25 вересня 1971.
В східній частині І. — залишки пам'ятників часу еллінізму і римського. Руїни ранньохристиянських пам'ятників (починаючи з 4 ст): ротонди «Труни Господня» (неодноразово перебудовувалася), декількох крипт 5 ст, базіліки на Олійній горі. Пам'ятники арабської культури: мечеті Куббат ас-Сахра (687—91, на місці зруйнованого римлянами в 70 н.е.(наша ера) храму Соломона, 10 ст до н.е.(наша ера)), аль-Акса (перероблена з християнської базіліки на початку 8 ст, капітально перебудовувалася в 780 і в 1035). Ряд церков 11—12 вв.(століття): св. Ганни, св. Іакова і ін. До 14 ст відноситься цитадель (з перебудовами 16 ст), до 16 ст — міські стіни з воротами (у тому числі Дамаські ворота, 1537). Західна частина міста почала забудовуватися з 2-ої половини 19 ст Багато громадських будівель, серед яких значительни новий комплекс університету (початий в 1954), медичний центр (1960, І. Нейфельд). Музеї: Національний музей Ізраїлю, Національний музей «Бецалель». Єврейський університет (заснований 1918).
