«гранд-опера» (Grand Opera) (офіційна назва — Національна академія музики і танцю), державний оперний театр в Парижі. Найбільший центр музично-театрального життя Франції. Заснований композитором Р. Камбером і поетом П.Перреном, яким в 1669 був виданий королівський патент на організацію постійного оперного театру. Відкрився в 1671 під назвою «Королівська академія музики». Неодноразово міняв свою назву. У 17—19 вв.(століття) спектаклі йшли в різних театральних приміщеннях. У 1875 було побудовано нову будівлю на 2130 місць (архітектор Ш. Гарнье, реконструйовано в 1936), в цьому ж році театр отримав назву «Г.-О.». У 17—18 вв.(століття) діяльність театру пов'язана з розвитком двох жанрів національної опери — ліричної трагедії і опери-балету. Тут ставилися твори Ж. Б. Люллі (у 1672—1687 очолював театр), А. До. Детуша, А. Кампра, Же. Ф. Рамо, реформаторські опери До. Ст Глюка. У цей періоду «Г.-О.» виступали відомі співці (М. С. Арну, Л. Р. Дюгазон, Ж. Б. Мартен і ін.), артисти балету (М. А. Камарго, М. Салле, М. М. Гимар), працювали балетмейстери П. Бошан, О. Вестріс, Же. Ж. Новер, Ж. Доберваль і ін.
На рубежі 18—19 вв.(століття) у «Г.-О. « виконувалися твори, пройняті ідеєю боротьби з тираненням (т.з. опера порятунку), — це опери Ф. Же. Госсека, А. Е. М. Гретрі, Е. Н. Меюля, Же. Ф. Лесюера, Л. Керубіні. В кінці 20-х рр. 19 ст склалося новий жанр, т.з. великої опери, — в «Г.-О.» здійснювалися постановки обпер на історіко-патріотічні і героїчні сюжети: «Німа з Портічи» Обера (1828), «Вільгельм Телль» Россіні (1829), «Гугеноти» Мейєрбера (1836), «Дочка кардинала» Гальові (1835) і ін. У 2-ій половині 19 ст на сцені театру було поставлено твори А. Томи, Ш. Гуно, Л. Деліба, До. Сен-Санса, Ж. Массне і ін.
В 19 ст в «Г.-О.» виступали видатні співці — М. Малібран, П. Віардо-Гарсиа, Джулія Грізі, М. До. Фалькон, А.Нуррі, Же. Дюпре, М.Ж.Д. Артої др.; артисти балету — М. Тальоні, Ф. Ельслер, До. Грізі, Ф. Черріто; працювали балетмейстери — Ж. Перро, Ф. Тальоні, Л. Петіпа.
В репертуарі театру в 20 ст поряд зі світовою класикою значне місце займають твори сучасних композиторів: Р. Штрауса («Соломія»), І. Стравінського («Соловей»), Дж. Ф. Маліпьеро («Сім канцон»), М. Равеля («Болеро»), А. Онеггера («Амфіон»), Д. Мійо («Максиміліан»), Дж. Енеську («Едіп»), А. Соге («Пармськая обитель»), Ф. Пуленка («Зразкові звіри» і «Людський голос»), Л. Даллапіккола («Нічний політ»), А. Берга («Воццек»), С. С. Прокофьева («Ромео і Джульєта») і ін.
В театрі виступали і виступають відомі співці — М. Журне, Же. Любен, Же. Тіль, Р. Креспен, А. Ланс, Р. Бакье, Д. Дюваль; артисти балету — Л. Дарсонваль, І. Шовірс, Л. Дейде і др.; балетмейстери — Л. Статс, С. Ліфарь, М. Декомбе, Р. Пті; диригенти — А. Мессаже, П. Монте, Р. Дезормьер і ін. У 1958 і 1970 балетна трупа «Г.-О.» гастролювала в СРСР.
Літ.: Bouvet Ch., L''opera, P., 1924; Wolff St., L''opera au Palais Gamier, 1875—1962. Les oeuvres, les interpretes, P., 1962.
