«Червоні сотні», озброєні загони революційних селян Грузії, сформовані під час Революції 1905—07 під керівництвом революційних соціал-демократів для боротьби з дворянськими «чорними сотнями» і урядовими військами. Перші «До. с.» виникли навесні 1905 в Озургетськом, Горійськом, Сенакськом, Рачинськом повітах. Серед організаторів і керівників революційних загонів були М. З. Бочорідзе, С. Р. Буачидзе, А. Р. Долідзе, Н. Ст Долідзе Т. Р. Жгенті, С. До. Лежава, А. А. Мерквіладзе, Р. До. Орджонікідзе, Ст Н. Стуруа, С. А. Тер-Петросян, В. Г. Хозберідзе і ін. більшовики. «До. с.» роззброювали поліцейських, жандармів, експропріювали казенні засоби для потреб революції, звільняли політичних увязнених. У гурії (див. Гурійське повстання 1905 ) і ін. районах Грузії селяни при допомозі «До. с.» створили виборні органи народної влади виганяли поміщиків, захоплювали їх землі, стежили за революційним порядком. У листопаді — грудні 1905 «До. с.» зіграли головну роль в озброєних революційних виступах в Горійськом, Душетськом, Сенакськом, Шорапанськом і ін. повітах. Вони брали участь в повстаннях робітників в Тбілісі, Кутаїси, Поті, Сочі. 17 грудня 1905 повсталі робітники спільно з «До. с.» захопили майже всю територію Верхньої Імеретії. У 1906—-07, в умовах спаду революції і дій каральних експедицій окремі «До. с.» вели партизанську боротьбу.
Літ.: Революція 1905—1907 рр. в національних районах Росії. Сб. ст., 2 видавництва, М., Is55; Хуцишвілі Я. Р., Озброєне повстання в Грузії в 1905, в кн.: Історичні записки, т. 49, М., 1954.
