«Червоне Сормово» ним. А. А. Жданова, одне із старих суднобудівельних підприємств СРСР в м. Горькому. Завод заснований в 1849 компанією Ніжегородськой машинної фабрики і пароплавства Волжського і називався Ніжегородськой машинною фабрикою. Металеві пароплави будував з 1851, гвинтові шхуни — з 1854. У 1858 на заводі виготовлена перша парова землечерпалка, в 1870 побудована перша в Росії мартенівська піч, в 1871 — пасажирський двох'ярусний пароплав «Переворот», а в 1913 — суховантажний теплохід «Даніліха». З 1849 по 1918 на заводі було побудовано 489 судів; окрім цього, виготовлялися парові машини, вагони, паровози, мости, дизелі, гармати, понтони, снаряди. Завод має багате революційне минуле. Політична демонстрація 1 травня 1902 в Сормове описана М. Горьким в романі «Мати». У роки Громадянської війни 1918—20 завод будував бронепоїзди, броневагони, озброював судна військової флотилії Волжськой. У 1920 на заводі створений перший танк для Червоної Армії. З 1922 завод називається «Червоне Сормово». У роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 завод випускав танки Т-34. У післявоєнний період перейшов на секційну і великоблочну споруду судів, морських і річкових танкерів, землесосів, землечерпалок. У 1955 на заводі створена перша в країні промислова установка безперервного розливання стали; автоматизований процес розливання і різання слябів із застосуванням радіоізотопної техніки; випущені перші судна вітчизняного флоту на підводних крилах; спроектовані і побудовані пасажирські дизель-електроходи — флагмани волжського річкового пароплавства «Ленін» і «Радянський Союз»; перший пасажирський швидкісний річковий газотурбохід на повітряній подушці «Сормовіч»; побудована серія дизель-електричних же.-д.(железнодорожний) поромів для лінії Баку — Красноводськ, унікальне 250-тонне двокорпусне судно крану «Кер-Огли». Для бесперевалочних перевезень вперше в країні спроектовані і будуються серією суховантажні теплоходи змішаного («река—море») плавання. Завод нагороджений 2 орденами Леніна (1943, 1949), орденом Жовтневої Революції (1970), орденом Вітчизняної війни 1-ої міри (1945), орденом Трудового Червоного Прапора (1939).
