«Хеймін ундо» (япон. — рух простого народу), прийнята в японській прогресивній літературі назва антивоєнного демократичного руху в Японії на початку 20 ст По своєму складу було рухом прогресивної інтелігенції, активну роль в нім грали соціалісти. Учасники руху виступали проти експансії японських імперіалістів в Кореї і Китаї, російсько-японської війни. С. Катаяма, Д. Котоку, Т. Сакаї і ін. члени Сякайсюги кекай (Соціалістичні ліги) і суспільства Хеймінся (Суспільства простого народу), заснованого в 1903 Д. Котоку, С. Катаяма, Т. Сакаї і ін. і що став центром «Х. у.» (розбещено поліцією в жовтні 1905), викривали загарбницькі цілі цієї війни. Вони виступали проти японського мілітаризму, вимагали відміни реакційних законів і надання населенню загального виборчого права і демократичних свобод. Відділення Хеймінся були створені в 25 провінційних містах. Повсюдно грунтувалися союзи і суспільства демократичного напряму. Органами «Х. у.» були газета «Хеймін симбун» і її наступник газета «Текуген» («Рупор»; у жовтні 1905 закрита поліцією). Недоліками в діяльності «Х. у.» були слабкий зв'язок з робочим класом, розпливчата програма боротьби «за свободу, рівність і братерство» і еклектична ідеологія. Його діячі вели критику мілітаризму переважно з ліберально-пацифістських позицій. «Х. у.» з'явилося проте важливим етапом в історії демократичного і соціалістичного руху в Японії.
Літ.: Іванова Р. Д., «Справа про образі трону», М., 1972.
