«Углицька справа»
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

«Углицька справа»

«Углицька справа», слідча справа, що вироблялася спеціальною комісією (боярин князь Ст І. Шуйський, окольничий А. П. Клешнін, думний дяк Е. Вилузгин, а також митрополит Геласий) в 2-ій половині травня 1591 у зв'язку із смертю царевича Дмитра Івановича і народним повстанням в Угличі 15 травня 1591. Було притягнене до слідства близько 150 чіл. Допитувалися дядья царевича — Голі мамочка, годувальниця, духовні особи, що близькі до двору або були в палаці в початковий момент подій. Складання белового екземпляра «В. д.» в основному було завершене вже в Угличі. 2 червня воно докладалося Геласием на засіданні Освяченого собору, за рішенням якого було передано на розсуд царя. Смерть царевича була визнана епілепсії, що сталася під час припадку, коли він впав і заколовся ножем. Його мати була пострижена в черниці, родичі піддані опалі, а значна кількість людей посадників, повстанців, була вислана «на житті» до Сибіру.

  Літ.: Полосин І. І., Углицька слідча справа 1591 р., в його кн.: Соціально-політична історія Росії XVI — початки XVII ст, М., 1963.