«Тридцять товаришів»
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

«Тридцять товаришів»

«Тридцять товаришів» , група бірманських патріотів ( Аун Сан, Не Він і ін.), що утворила в період 2-ої світової війни 1939—45 ядро командного складу Армії незалежності Бірми (АНБ). Створення групи «Т. т.» послідувало услід за прийняттям лідерами бірманського національно-визвольного руху «джентльменської угоди» з Японією; за цією угодою Японія зобов'язалася гарантувати Бірмі незалежність, організувати її армію, підготувати її офіцерів, а Бірма, у свою чергу, повинна була виступити на підтримку Японії, як тільки остання вступить у війну на стороні фашистського блоку, 30 молодих бірманських патріотів на початку 1941 було переправлено до Японії для військової підготовки, а в 1942 очолена ними АН(Академія наук) Би разом з японськими військами почала військові дії в Бірмі проти англійських військ. Проте розрахунки на допомогу Японії в завоюванні Бірмою незалежності не виправдалися. Японські війська окуповували Бірму. У цих умовах керівники бірманського національно-визвольного руху (перш за все з колишньої групи «Т. т.») почали підготовку антияпонського визвольного повстання. Очолена «Т. т.» армія (з 1942 — Армія оборони, з 1943 — Національна армія) зіграла важливу роль в боротьбі за звільнення Бірми від японських окупантів (1945) і від англійських колонізаторів, що повернулися в країну, незалежності Бірми, що завершилася проголошенням (1948).

  І. Ст Можейко.