«Тисяча і одна ніч»
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

«Тисяча і одна ніч»

«Тисяча і одна ніч», пам'ятник середньовічної арабської літератури. Збірка казок, походження і склад якого довгі роки були предметом наукових дискусій. Більшість дослідників визнають, що основу збірки складає зроблений приблизно в 9 ст арабське переведення збірки «Тисяча казок» («Хезар афсане») на среднеперсидськом мові (пехльові). Остання збірка, у свою чергу, можливо, сходить до індійських оригіналів. Текст на пехльові до нас не дійшов. Переважна більшість відомих арабських рукописів «Т. і о. н.» відноситься до 17— 19 вв.(століття) і лише небагато сходять до 15 ст, коли, мабуть, збірка склалася остаточно.

  Сюжетне обрамлення пам'ятника складає казка, що з'явилася на арабському грунті, про правителя Шахріяре і мудру дочку його візиря на ім'я Шахразада (Шехерезада). Приречена на страту, вона протягом 1001 ночі розповідає Шахріяру увлекательниє казки, перериваючи кожну з них з таким розрахунком, щоб збудити його цікавість. Вміст і художня форма казок, що ввібрали мотиви індійського, іранського і арабського фольклору,, фантастики, народного гумору вельми всілякі, що пояснюється різночасністю їх створення, а також тим, що окремі казки або цикли виникли в різному соціальному середовищі. Пізніші видавці (наприклад, араб-єзуїт Сальхані, який видав збірку в 19 ст) прагнули очистити книгу фривольних сцен і виразів, що характерний і для перекладів європейськими мовами. Перший, неповний переклад французькою мовою зроблений А. Галланом і виданий в 1704—17. Текст його був використаний для переведень на багато мов, у тому числі на російський (опублікований в Москві, 1763—74). Перший російський переклад з арабського оригінала виконаний М. А. Салье в 1929—39.

  Казки «Т. і о. н.» придбали світову популярність і зробили вплив на фольклор народів Азії і Європи, а також на письмову літературу багатьох країн. Вони знайшли віддзеркалення в живописі і музиці (іранські мініатюри; симфонічна сюїта Н. А. Рімського-корсакова «Шехерезада» і ін.). На сюжети казок поставлені фільми: «Багдадський злодій» (1924, США), «Сьома подорож Синдбада» (1958, США), «Чарівна лампа Аладіна» (1967, СРСР).

  Тексти: Книга тисячі і однієї ночі. [Передмови М. Горького і М. А. Салье], під ред. акад.(академік) І. Ю. Крачковського, т. 1—8, М. — Л., 1929—39; теж, 2 видавництва (у 8-м-коді т. — післямова М. Салье), [М.], 1958—59.

  Літ.: Горстер А., Кримський А., До літературної історії «Тисячі і однієї ночі», М., 1900; Еструп І., Дослідження про «1001 ніч», її склад, виникнення і розвиток, пер.(переведення) з дат.(данський), М., 1904.

  Х. Р. Корогли.