«Схожі» селяни , люди «схожі», феодально-залежні селяни Великого князівства Литовського 15—16 вв.(століття), що мали право переходу. «П.» до. зазвичай не мали спадкового наділу. Вони укладали договір з феодалом, поселялися на його землі на тягло (на оброк або в службу), звільняючись на обумовлену кількість років від всіх або частини повинностей. «П.» до. могли піти від феодала, розрахувавшись з ним згідно з угодою і проживши на повних повинностях стільки ж років, скільки і на пільгових. Тому їх називали також «вольними». В умовах розвитку в 16 ст фольварочно-панщинної системи шляхта всіляко прагнула обмежити перехід «П.» до. Литовський статут 1588 розглядає того, що «засидів» давність (10 років) «П.» до. вже як «несхожого», якщо він не відкупиться. До початку 17 ст «П.» до. злилися з основною масою селянства, що покріпачило.
Літ.: Похильовіч Д. Л., Зміна правового положення селян Великого князівства Литовського в XVI ст, «Уч. зап.(західний) Львівського державного університету», 1953, с. 25.
