«Стояння на Вугрові 1480», «Угорщина», військові дії між ханом Великої Орди Ахматом і великим князем Іваном III в 1480. У 1476 Іван III перестав платити Орді щорічний грошовий «вихід», який збирався з російських земель з часів Батия. Хан Ахмат, зайнятий боротьбою з Кримом, лише в 1480 почав активні дії. Йому удалося домовитися з польсько-литовським королем Казимиром про військову допомогу. Західні кордони Російської держави на початку 1480 піддалися нападам Лівонського ордена. У січні 1480 проти Івана III повстали його брати Борис і Андрій Великий, невдоволені посиленням власті великого князя. Використовуючи обстановку, що склалася, Ахмат в червні 1480 організував розвідку правого берега р. Оки, а восени виступив з основними силами. Боярська верхівка Російської держави розкололася на дві групи: одна («сребролюбцев багатих і череватих») на чолі з окольничим І. В. Ощерой і Г. А. Мамоном радила Івану III рятуватися втечею; інша відстоювала необхідність боротися з Ордою. Можливо, на поведінку Івана III вплинула позиція москвичів, які вимагали від великого князя рішучих дій. 8 жовтня 1480 Ахмат, прагнучи обійти р. Оку із З. (т.к. в Коломне, Серпухове і Тарусе стояли полиці Івана III) і з'єднатися з Казимиром, підійшов до припливу р. Оки — р. Вугрові. Його зустріла російська рать сина Івана III Івана Молодого і брата великого князя Андрія Меньшого. Спроба Ахмата форсувати Угру ходу була відбита в 4-денній битві. Ахмат відступив, мабуть, до Воротинську, де став чекати підходу Казимира. Іван III розташувався в Кременце, прикривши центральні російські райони від литовців і монголо-татар, і з метою виграти час почав переговори з ханом. 30 вересня — 3 жовтня 1480 він зумів домовитися зі своїми бунтівними братами, і 20 жовтня полиці Бориса і Андрея Великого прийшли в Кременец. 26 жовтня замерзнув р. Угра. Ахмат, дізнавшись про прибутті військ братів Івана III і не отримуючи вістей з Литви, не зважився наставати. Казимир же був зайнятий ліквідацією внутрішніх неладів і боротьбою з Кримом. Прочекавши до 11 листопада, монголо-татарське військо, відчуваючи нестачу в провіанті і страждаючи від епідемії, що почалася, і лютих морозів, обернуло на південь. 6 січня 1481 Ахмат був убитий в зіткненні з військом тюменського хана Ібака. У Великій Орді почалася усобиця. «Угорщина» поклала монголо-татарському ігу. Російська держава стала суверенною не лише фактично, але і формально.
Літ.: Базільовіч До. Ст, Зовнішня політика Російської централізованої держави. Друга половина XV ст, М., 1952.
