«Сокровенна оповідь»
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

«Сокровенна оповідь»

«Сокровенна оповідь», перший з відомих історичних і літературних пам'ятників монголів. Написаний не раніше 1240, автор невідомий. Включає генеалогію роду Борджігат, біографію що походив з цього роду Чингисхана, зведення про правління Угедей-хана. У книзі містяться фрагменти древніх міфів і билинного епосу, народні легенди і віддання. Приблизно третина пам'ятника написана віршами: пісні, повчання і напучення батьків синам, клятви або присяги васалів сюзерену, посольські «слова», традиційні благожеланія і вихваляння. «З. с.» транськрібіровано ієрогліфами в 1382, перекладено китайською мовою. Оригінал не зберігся. У 1866 русявий.(російський) сходознавець П. І. Кафаров опублікував русявий.(російський) пер.(переведення) «З. з.»; у 1935—39 йому.(німецький) монголознавець Е. Хеніш реконструював і видав первинний монгольський текст і словник, а в 1941 «З. с.» із словником і русявий.(російський) пер.(переведення) було опубліковано сов.(радянський) ученим С. А. Козіним.

  Літ.: Козін С. А., Сокровенна оповідь, М. — Л., 1941; Міхайлов Р. І., Літературний спадок монголів, М., 1969; Дамдінсурен Ц., Монголин нууц товчоо, 2 видавництва, Улаанбаатор, 1957.

  Р. І. Міхайлов.