«Роман про Розу» («Roman de la Rose»), пам'ятник французької середньовічної літератури. 1-я частина поеми написана в 20-і рр. 13 ст Гильомом де Лоррісом. Оповідання вдягнулося у форму алегоричного сну автора, де фігурують персоніфіковані пороки і чесноти, розповідається у формі іносказання про любов поета до Рози, що втілює і ідеальну жіночність, і божественну благодать, 2-я частина написана близько 1260 кліриком Жаном де Меном. Передивлявшись куртуазні погляди, ряд філософських переконань епохи, він ратує за вільну любов, розум, рівність людей, показавши себе при цьому неабияким сатіріком-нравоопісателем. «Р. про Р.» був популярний в 14—16 вв.(століття)
Ізд.: Roman de la Rose, t. 1—3, P., 1965—70; у русявий.(російський) пер.(переведення), у кн.: Хрестоматія по зарубіжній літературі. Література середніх століть, сост. Б. І. Пурішев і Р. О. Шор, М., 1953.
Літ. : Історія французької літератури, т. 1, М. — Л., 1946, с. 150—54; Jung М. R., Etudes sur le poème allégorique en France au Moyen âge, Berne, 1971; Hilder G., Der scholastische Wortschatz bei Jean de Meun, Tübingen, 1972.
