«Пікколо-театро» (Piccolo teatro), перший в Італії театр з постійною трупою, що має стаціонарне приміщення і одержуючий субсидію від міського муніципалітету. Організований в Мілані театральним діячем П. Грасси і режисер Дж. Стрелером. Відкрився в 1947 спектаклем «На дні» Горького. Спектаклі «Слуга двох панів» Гольдоні (1947), «Сьогодні ми імпровізуємо» Піранделло (1949), «Чайка» (1948), «Вишневий сад» (1955) Чехова, «Пан де Пурсоньяк» Мольера (1965), «Моськетта» Рудзанте (1971) і особливо «Трьохкопійчана опера» (1956), «Добра людина з Сезуана» (1958), «Життя Галілея» (1963) і «Свята Іоана боєнь» (1971) Брехта визначили популярність «П.-т.». Колектив театру займає видне місце в театральному житті країни, веде велику культосвітню роботу серед глядачів, його діяльність відрізняється демократичною спрямованістю. Серед акторів «П.-т.»: М. Моретті, Л. Бріньоне, Дж. Сантуччо, Т. Карраро, Т. Буачеллі, Ст Кортезе, М. Фабрі, Ф. Паренті. У 1960 гастролював в Радянському Союзі.
