«Ноу-хау» (від англ.(англійський) know-how, буквально — знаю як), термін, вживаний в міжнародних відносинах для визначення технічних знань, виражених у формі документації, виробничого досвіду і навиків і т.п. У широкому сенсі «Н.-х.» — загальний комплекс технічних знань і виробничого досвіду, необхідних для виготовлення того або іншого виробу, відтворення виробничого процесу і т.д. Включає не лише технічну, але і іншу (наприклад, комерційну) інформацію, неопубліковані винаходи і т.д. Застосовується в ліцензійних угодах, договорах про технічну співпрацю, хоча законодавством не використовується. «Н.-х.» вважається власністю підприємства поряд з патентами на винаходи, товарними знаками, авторськими правами; обмін «Н.-х.» може здійснюватися за угодою між підприємствами шляхом передачі документації, організації вчення працівників, участі фахівців в промисловому виробництві. Як правило, виробляється разом з передачею патентних прав, продажем виробів, але інколи полягають договори, об'єктом яких є лише «Н.-х.». Обмін «Н.-х.» передбачений, зокрема, угодою про економічне співробітництво, укладеним СРСР з ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) в травні 1973.
