«Мінєї-Четьі», «Щомісячні читання» (від греч.(грецький) mēnáios — місячний і древнерус. четье — читання), збірки церковно-релігійної літератури: жітій святих, «слів», повчань, оповідей, легенд, розташованих в порядку днів кожного місяця. «М-код.-Ч.» призначалися для повчального читання з метою виховання слухачів у дусі офіційного світогляду православної церкви. Виникли у Візантії в 9 ст і були відомі на Русі вже в 11 ст У 30—40-х рр. 16 ст митрополитом Макарієм були складені «Великі Четьі-мінєї», куди увійшли ряд пам'ятників староруської літератури. Існували також «М-кодом.-Ч.» ченця Троїце-Сергиевой лаври Германа Тулупова, священика Іоана Мілютіна, митрополита Дмитра Ростовського, складені на основі «Великих Четьей-міней» в кінці 17 — початку 18 вв.(століття)
Літ.: Великі Мінєї-Четії, зібрані Всеросійським митрополитом Макарієм, ст 1—14, СП(Збори постанов) Би, 1868—1917; Ключевський Ст О., Великі Мінєї-Четії, зібрані Всеросійським митрополитом Макарієм, в його кн.: Відгуки і відповіді, П., 1918; Гудзій Н. До., Історія староруської літератури, 7 видавництво, М., 1966.
