«Монтегю — Челмсфорда реформа», Закон про управління Індією, прийнятий англійським парламентом в 1919 в умовах посилення національно-визвольного руху в Індії. Грунтувався на доповіді міністра у справах Індії Е. Монтегю (Е. Montagu) і віце-короля Індії Ф. Челмсфорда (F. Chelmsford), опублікований в 1918 (звідси назва). Передбачав створення двопалатного законодавчого органу при генерал-губернаторі, що складався з Державного ради і Законодавчих зборів, частина членів яких призначалася. За генерал-губернатором зберігалося право вето. У крупних провінціях вводилася т.з. діархия (двовладдя); суть її полягала в складній і заплутаній системі розділення влади між департаментами, міністри яких відповідальні перед законодавчими органами, і департаментами, міністрами, що очолювалися, відповідальними перед губернаторами провінцій. Система діархиі по суті позбавляла знов створені органи можливості діяти скільки-небудь ефективно. «М-код. — Ч. р.» зберігала принцип роздільних релігійно-громадських курій, введений в 1909; право вибирати законодавчі органи отримувало всього біля 1 % населення Індії, в провінційних — близько 3 %. «М-код. — Ч. р.», що не міняла істоти колоніального панування, викликала протест різних шарів індійського суспільства. Національний конгрес бойкотував вибори (1921) в нові законодавчі органи. «М-код. — Ч. р.» діяла до 1935.
