«Журнал Російського фізіко - хімічного суспільства»
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

«Журнал Російського фізіко - хімічного суспільства»

«Журнал Російського физико-хімічного суспільства» (ЖРФХО), один із старих росіян наукових періодичних видань. Видавався з 1869 під назвою «Журнал Російського хімічного суспільства» в Петербурзі. З 1873 (з 5-го тому) отримав назву «Журнал Російського хімічного суспільства і Фізичного суспільства при Петербурзькому університеті». У 1878 за пропозицією Д. І. Менделєєва обидва суспільства були об'єднані в Російське физико-хімічне суспільство, у зв'язку з чим з 1879 (з 11-го тому) журнал перейменований в «Журнал Російського физико-хімічного суспільства»; складався з двох частин — хімічною (ЖРХО) і фізичною (ЖРФО). У 1930 Російське физико-хімічне суспільство було реорганізоване, і видання ЖРФХО закінчилося (на 62-м-коді томі). Наступником хімічної частини ЖРФХО став «Журнал загальної хімії», фізичної частини — «Журнал експериментальної і теоретичної фізики» .

  ЖРХО був центральним органом, що відображає дослідницьку і науково-суспільну діяльність російських хіміків. На його сторінках вперше були надруковані праці класиків російської хімії, зокрема роботи Д. І. Менделєєва із створення і розвитку періодичної системи елементів і А. М. Бутлерова, пов'язані з розробкою його теорії будови органічних сполук; дослідження Н. А. Меншуткина, Д. П. Коновалова, Ст Ф. Алексєєва, Н. С. Курнакова, А. А. Яковкина, Ст А. Кистяковського, Л. А. Чугаєва в області неорганічної і фізичної хімії; Ст Ст Марковникова, Е. Е. Вагнера, А. М. Зайцева, С. Н. Реформатського, А. Е. Фаворського, Ст Е. Тіщенко, М. І. Коновалова, Н. Д. Зелінського, С. Ст Лебедева, А. Е. Арбузова в області органічної хімії. За період з 1869 по 1930 в ЖРХО було опубліковано 5067 оригінальних хімічних досліджень, друкувалися реферати, оглядові статті по окремих питаннях хімії, переведення найцікавіших робіт іноземних хіміків. Редакторами ЖРХО були: у 1869—1900 — Н. А. Меншуткин, в 1901—30 — А. Е. Фаворський. Є алфавітні покажчики до всіх томів.

  ЖРФО складався з двох розділів: у 1-м-коді публікувалися оригінальні роботи, в 2-м-код — реферати. З 1906 2-й розділ став складатися з оглядових статей, а з 1907 виділився в напівсамостійний журнал «Питання фізики», який видавався до 1918. У ЖРФО вперше були опубліковані роботи А. С. Попова про винахід радіо, П. Н. Лебедева про тиск світла, дослідження Д. С. Різдвяного, П. П. Лазарева, Г. Таммана і ін.