«Жива старизна», журнал, що видавався відділенням етнографії Російського географічного суспільства з 1890 по 1916 в Петербурзі. Грав прогресивну роль в розвитку російської етнографії. Виходив 4 рази в рік. Друкував дослідження і матеріали по фольклору і етнографії народів, що населяють Росію, і частково зарубіжних народів. У етнографічних статтях основна увага приділялася матеріальній культурі і побуту (опис житла, одягу, обрядів і т. п.) значно менше — економічному життю народів. У «Ж. с.» поміщалися програми для збору етнографічних відомостей, а також звіти про етнографічні експедиції. Журнал мав великий крітіко-бібліографічній відділ.
Літ.: Винограду Н., Алфавітний покажчик до «Живої старизни» за 15 років її існування (1891—1906), «Живу старизну», 1908, Додаток, СП(Збори постанов) Би, 1910.
