«Дійсний соціалізм», німецький соціалізм, один з різновидів дрібнобуржуазного соціалізму, що набула поширення в 1844—47 серед інтелігенції і ремісників Німеччини і німецьких емігрантів в ін. країнах. Головні представники «І. с.» — До. Грюн, М. Гесс, О. Люнінг, Р. Пютман. У Швейцарії ідеї «І. с.» пропагував Р. Кульман, в США — Р. Кріге. «І. с.» виражав настрої німецької міщанки, що вибивається з колії розвитком капіталізму і зляканого зростанням класових протиріч. У ідейному відношенні «І. с.» — своєрідний синтез ідеалістичних сторін фейербахианства (пропаганда любові до абстрактної «людини», ігнорування соціальних стосунків і т. д.) і вихолощеної форми французького утопічного соціалізму. Під виглядом критики капіталізму представники «І. с.» виступали з ідеалізацією докапіталістичних порядків, зокрема ремісничою цеховщини, поширювали ілюзії про можливість для Німеччини переходу до соціалістичних буд, минувши стадію крупної капіталістичної промисловості. Критика «І. с.» міститься у ряді творів К. Маркса і Ф. Энгельса: «Німецька ідеологія», ч. 2; «Маніфест Комуністичної партії», гл.(глав) 3; «Циркуляр проти Кріге»; у роботах Ф. Енгельса: «Дійсні соціалісти», «Німецький соціалізм у віршах і прозі» і ін. (див. К. Маркс і Ф. Енгельс, Соч., 2 видавництва, тт. 3—4).
Як течія «І. с.» припинив своє існування під час Революції 1848—49, що повністю розкрила його банкротство. Характеризуючи «дійсних соціалістів», В. І. Ленін в 1906 писав: «”Істінниє соціалісти” щось начеб мирних лаврістов, напівкультурники, нереволюционери, герої мудрованих міркувань і відвернутої проповіді» (Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 13, с. 154).
Літ.: Серебряков М. Ст, Німецький соціалізм і боротьба з ним Маркса і Енгельса, «Уч. зап.(західний) БРЕШУ(Ленінградський державний університет імені А. А. Жданова). Сірок. філософських наук», 1948, ст 2; Кандель Е. П., З історії боротьби Маркса і Енгельса з німецьким «дійсним соціалізмом», в збірці: З історії формування і розвитку марксизму, М., 1959; Кан С. Би., Історія соціалістичних ідей (до виникнення марксизму), 2 видавництва, М., 1967.
