« Голос соціал-демократа » («La voix du social-démocrate»), журнал, центральний закордонний орган меншовиків, що видавався в Женеві, потім в Парижі з лютого 1908 по грудень 1911. Виходив щомісячно, потім нерегулярний. Видано 26 номерів. З червня 1911 по липень 1912 випущено 6 номерів неперіодичного «Листка Р. з.-д.(соціал-демократ)». Редакція — П. Би. Аксельрод, Ф. І. Дан, Ю. О. Березня, А. С. Мартинов, Р. Ст Плеханов, яке в грудні 1908 фактично порвав з журналом, а 13 травня 1909 офіційно вийшов з редакції на знак незгоди з її позицією. З першого номера «Г. з.-д.(соціал-демократ)» захищав позиції ліквідаторів, виправдовуючи їх антипартійну лінію: відмова від самостійної політики пролетаріату і його союз з ліберальною буржуазією, ліквідацію нелегальної партії і так далі Різкій критиці піддався «Г. з.-д.(соціал-демократ)» з боку більшовиків на чолі с В. І. Леніним (див. Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 19, с. 202—10, 236—38; т. 20, с. 286, 289; т. 21, с. 447).
