«Велика п'ятірка» (Big five), п'ять найбільших приватних акціонерних комерційних банківських монополій Англії — «Барклейс банк», «Мідленд банк», «Ллойдс банк», «вестмінстер банк» і «Нешонал провіншел банк». З початку 20 ст ці банки були центром англійського фінансового капіталу. Члени правлінь «Би. п.» полягали в правліннях найбільших промислових монополій і були пов'язані з урядом. У 1959 члени правлінь цих банків займали понад 1000 постів в правліннях інших акціонерних суспільств. У 1967 банок «Би. п.» зосереджували близько 90% всіх вкладів банків Сполученого королівства (близько 10 млрд. ф. ст.(фунт стерлінгів)) і мали близько 12 тис. відділень. Їм належали і знаходилися під їх контролем найбільші банки в країнах колишньої Британської імперії і інших залежних від Англії країнах. До 1968 «вестмінстера банк» і «Нешонал провіншел банк» об'єдналися під назвою «Нешонал вестмінстер банк» сталося злиття «Барклейс банку» з шостим за розміром «Мартінс банком».
