«Блискавка», найменування серії радянських штучних супутників Землі (ІСЗ) 2 типів («Блискавка-1» і «Блискавка-2»), призначених для ретрансляції телепередач і для далекого телефонного, телеграфного і фототелеграфного радіозв'язку. Входять до складу системи далекого космічного радіозв'язку «Орбіта» . ІСЗ «М-код.-1» систематично використовуються з 1965; забезпечені бортовими ретрансляторами що працюють в дециметровому діапазоні довжин хвиль (частоти 800—1000 Мгц ) . ІСЗ(штучний супутник Землі) «М-код.-2» запускаються з 1971 відповідно до програми подальшого розвитку систем зв'язку з ІСЗ(штучний супутник Землі); вони забезпечені бортовими ретрансляторами, що працюють в сантиметровому діапазоні довжин хвиль.
ІСЗ(штучний супутник Землі) «М-код.» виводяться на еліптичні синхронні орбіти з великим ексцентриситетом і апогеєм, розташованим над Північною півкулею; висота апогею близько 40 тис. км., висота перигея 460—630 км., нахил до плоскості екватора 62,8—65,5°, період звернення близько 12 ч. При таких орбітах для пунктів, що знаходяться на території СРСР і інших країн Північної півкулі, забезпечуються сеанси зв'язку тривалістю до 8—10 ч. Система з трьох ІСЗ(штучний супутник Землі) на таких орбітах підтримує безперервний цілодобовий зв'язок. При запуску «М-коду.» разом з останнім рівнем ракети-носія виводиться заздалегідь на низьку орбіту ІСЗ(штучний супутник Землі); включенням ракетного двигуна останнього рівня повідомляється додаткова швидкість для виведення ІСЗ(штучний супутник Землі) на основну орбіту. «М-код.-1» має довжину близько 4,4 м-код, діаметр корпусу 1,4 м-коду, розмах панелей сонячних батарей 8,6 м. Основна частина апаратури і устаткування розміщується в герметичному корпусі. Система орієнтації забезпечує безперервну орієнтацію сонячних батарей на Сонці, а одній з гостронаправлених параболічних антен — на Землю. Для регулювання положення траси по відношенню до наземних пунктів і зміни часу сеансів зв'язку служить система корекції орбіти. Енергоживлення ІСЗ(штучний супутник Землі) «М-код.» — від сонячних батарей у вигляді 6 плоских панелей, що розкриваються після відділення від ракети-носія. Система терморегулювання — активна з рідинним контуром теплопередачі і винесеними радіаторами-випромінювачами. Вимір параметрів орбіти, прийом передаваних із Землі радіокоманд і передача телеметричної інформації про роботу бортових систем здійснюються об'єднаним бортовим комплексом радіотехнічних засобів. Управління сеансами зв'язку проводиться автоматично (по командах бортового програмно-тимчасового логічного пристрою) або по командній радіолінії.
Бортова апаратура забезпечує ретрансляцію телебачення з одночасною передачею звукового супроводу або багатоканальної телефонії з можливістю вторинного ущільнення каналів тональним телеграфом і фототелеграфом. Ретрансляція виробляється через параболічну гостронаправлену антену (для резервування є 2 антени). Велика вихідна потужність передавача (до 40 Вт ) і спрямованість бортових антен дозволяють використовувати на наземних пунктах прості по конструкції антени діаметром 12—15 м-коду і найменш складні з малошумливих приймальних пристроїв — параметричні підсилювачі. Перший ІСЗ(штучний супутник Землі) «М-код.-1» запущений 23 квітня 1965. Пуском другого ІСЗ(штучний супутник Землі) «М-код.-1» — 14 жовтня 1965 була почата дослідна експлуатація системи двосторонньої телевізійної і телефонно-телеграфної телекомунікації, 3-ої ІСЗ(штучний супутник Землі) «М-код.-1», запущений 25 квітня 1966 поряд з внутрішньосоюзним зв'язком і телевізійним мовленням використовувався в порядку міжнародної співпраці для обміну телепередачами між СРСР і Францією, включаючи кольорові передачі за системою «СЕКАМ». За допомогою бортової телевізійної апаратури, встановленої на ІСЗ(штучний супутник Землі) «М-код.-1», починаючи з травня 1966 передаються зображення Землі з висот 30 тис. км. і більш для здобуття метеорологічної інформації про глобальний розподіл хмарності. У 1967 було отримано кольорове телевізійне зображення Землі з космосу. До 1 січня 1974 запущені 34 ІСЗ(штучний супутник Землі) «М-код.», що забезпечили регулярний зв'язок і телевізійне мовлення на території СРСР і інших країн.
